Розвиток творчої
компетентності особистості шляхом застосування інноваційних технологій
Розвиток системи освіти
вимагає від педагогічної науки й практики вивчення і впровадження нових методів
навчання і виховання дітей. Інновації в
педагогіці пов'язані із загальними процесами у суспільстві, глобальними
проблемами, інтеграцією (лат. integratio - відновлення, об'єднання в ціле
окремих елементів) знань і форм соціального буття. Нині створюється нова
педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність - здатність до оновлення,
відкритість новому.
На сьогоднішній день , основним завданням сучасної школи є
розвиток гармонійно цілісної особистості, де у центрі уваги – учень з його
обдарованістю, здібностями, потенційними можливостями, а також створення інноваційного
простору.
Відомо, що інноваційний процес – це комплексна
діяльність по створенню, освоєнню, використанню та розповсюдженню нововведень.
Для того, щоб викликати інтерес в учнів до вивчення іноземної мови, ми, вчителі
англійської мови, повинні шукати нові, цікаві і результативні форми і методи
навчання. Під час навчання потрібно використовувати такі методи, при яких:
• в учнів виникає бажання до творчої, результативної
роботи;
• учні стають активними, розкутими, намагаються досягти
успіху, при цьому не порушують поведінку у класі.
Відомо, що одним з основних методичних інновацій є інтерактивні
методи навчання. Слово "інтерактив” прийшло до нас із англійської мови
"interаct”. "Inter” – це "взаємний”, "act” – діяти.
Інтерактивне навчання – це навчання основане на діалогічному мовленні, в ході
якого здійснюється взаємодія вчителя і учня, при цьому вони - рівноправні,
рівнозначні суб’єкти навчання і не відчувається домінування одного учасника
навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. В таких умовах, учні
швидше привчаються бути демократичними, сміливо спілкуватися з іншими людьми,
критично мислити, приймати обґрунтовані самостійні рішення.
Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання,
при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість
.Потрібно пам’ятати, що суть інтерактивного навчання полягає у тому, що
навчальний процес повинен бути постійно наповнений активною взаємодією всіх
учнів. Це базується на співпраці, взаємо - навчанні: вчитель – учень, учень –
учень.
На мою думку, мета сучасної школи полягає в тому, щоб виховувати
дитину, яка вміє самостійно та творчо працювати і жити.
На допомогу вчителеві можуть прийти уроки-казки, уроки-подорожі,
уроки-діалоги, уроки-ділові ігри та використовуватися елементи гри в ході
уроку, диференційне навчання ,інтегровані завдання , уроки-проекти, уроки з
комп”ютерною підтримкою.
На своїх уроках я використовую роботу в парах, групову роботу. У
другому класі провела урок-казку, на якому до дітей завітала Мері Поппінс із
завданням та подарунками для дітей. Діти були
задоволені, зацікавлені та приймали активну участь в ході уроку. В шостому
класі провела урок-подорож до Лондону з комп”ютерною підтримкою, на цьому ж
уроці була використана рольова гра ( діти були пасажирами літака, був пілот
літака та стюардеса, а в Лондоні був екскурсовод.). Під час вивчення теми «
Професії» використовую рольові ігри ( діти обирають собі професію і
розповідають про себе). Ім дуже подобається уявити себе дорослим і трішки
помріяти про майбутнє.
На своїх урока мені вдається зацікавити учнів за допомогою використання
комп”ютеру. Проведення уроків з використанням комп’ютеру переконує у тому, що
він має надзвичайно широкі можливості для вдосконалення навчального процесу.
Учень "подумки" виконує низку розумових операцій з образами
відображеного наочного матеріалу. Наприклад при закріпленні теми «Одяг» в 3
класі я використовувала презентації на комп”ютері.
Дітям було цікаво і легко працювати. Під час таких уроків всі учні
приймають участь , не соромляться помилитись, навпаки я помічаю велику
активність у спілкуванні англійською під час уроку.
Дуже вдало використовувати на уроках ігрові форми навчання, особливо в
початковій школі. Діти із задоволенням приймають участь, бо гра - це світ в якому живе дитина. Граючи, вони не
помічають, як засвоїли новий матеріал. За допомогою ігор молодші школярі
вчаться будувати і конструювати, причому кожний учень має змогу вчитися у
своєму стилі. Гра стимулює процес пізнання і навчання дітей. А також привчає їх
до сумлінної праці. Отже, я зробила висновок, що гра - це праця. У процесі гри
в дітей виробляються навички зосередження, самостійного мислення, розвивається
увага, дисципліна. Введення в урок ігор чи ігрових моментів робить навчання
цікавішим, створює в дітей бадьорий настрій, полегшує подолання труднощів у
засвоєнні навчального матеріалу. При вивченні теми «Знайомство» я використовую
гру « Мікрофон».( кожен учень бере мікрофон і розповідає про себе). При
закріпленні лексичного матеріалу часто використовую м’яч (вчитель кидає
м”яч учню і говорить слово, учень повертає його і перекладає слово.). Або гра «
Почуй зайве слово і плесни в долоні». Таку ж саму гру можна проводити під час
вивчення звуків.
На сучасному етапі розвитку педагогічної галузі набуває популярності
метод проектів. Метод проектів – це педагогічна технологія, яка містить
сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю
суттю. Це спільна, навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів,
яка має мету, узгоджені методи, засоби діяльності, спрямована на досягнення
результату з розв”язання певної проблеми. Проекти бувають: дослідницькі,
творчі, ігрові, інформаційні. На своїх уроках я використовую творчі та
ігрові проекти : « Одягни ляльку»- учні переодягають ляльку і
говорять про ії одяг, « Вітальні листівки», «Моє захоплення»« Моя родина», «Мій улюбленець». В старшій школі я
використовую: дослідницькі, творчі, інформаційні проекти .
Зі свого досвіду, можу твердо стверджувати, що процес навчання – це не
автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує
напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі в цьому
процесі.
Вчитель досягне успіху лише тоді на своїх уроках, коли зрозуміє, що
дітям подобається все нове і цікаве. Ми, вчителі, повинні пам’ятати, що одна й
та сама модель проведення уроків, не дає можливості дітям розкрити себе
повністю, зупиняє розвиток творчого потенціалу навчання
У процесі викладання іноземної мови учням впроваджую наступні технології: «мозковий штурм», рольові ігри,
презентації, метод проектів, гронування та інші.
На деяких з них хочу
зупинитись більш детально.
«Мозковий штурм» - прийом швидкого некритичного висловлення думок, за
допомогою яких можна швидко генерувати численні ідеї з певної проблеми або теми
для подальшого обговорення
На мою думку, цей метод
найкраще використовувати на уроках введення або повторення теми. Наприклад, вивчаючи тему «Animals» («Тварини») у 2 класі, застосовували метод «Мозкового штурму». На
дошці писали слово Animals, а навколо нього записували назви тварин, що учні
називали самостійно. Коли всі назви було перераховано, учням необхідно було
скласти запитання з одним із слів, вживаючи структуру «Have you got a …?», і
дати коротку відповідь на нього.
Такий метод стимулює учнів до
мислення, швидкої реакції та кращому засвоєнню інформації.
Презентації на уроках іноземної мови дозволяють поєднувати у собі
застосування мультимедіа та необхідного мовного матеріалу. Перевага презентацій
у тому, що їх можна використовувати на будь-якому етапі вивчення теми.
Зазвичай, презентації мають кращий результат в учнів молодших класів. Це можна
пояснити саме віковими особливостями учнів, їх інтересом до нового та незвичайного.
Вивчаючи тему «School»
(«Школа») на уроці повторення, завдяки презентації учні могли комплексно
повторити вивчений матеріал, виконуючи цікаві завдання .
Метод проектів у світовій педагогіці –
не новий винахід, що «є практикою особистісно орієнтованого навчання, яке
забезпечує всебічний розвиток особистості в процесі конкретної діяльності учня,
на основі вільного вибору, з урахуванням його інтересів та можливостей» .
Він з’явився у 20-х
роках минулого століття, дещо видозмінився і сьогодні є засобом ефективного
навчання, виховання і розвитку особистості в різних ланках освіти. Напевне,
саме цей метод є, на мою думку, найцікавішим та мотиваційним. В основі проекту
лежить певна проблема. Елемент творчості робить проектну роботу суто
індивідуальною. Працюючи над проектом, учні виконують невелику дослідницьку
роботу: шукають та опрацьовують матеріал у підручниках та Інтернеті,
виокремлюючи найголовніше, знаходять ілюстрації, готують проект до
представлення .
Наприклад, метод проектів
використовували у 8 класі, вивчаючи тему «Ukraine» («Україна»). На початку
вивчення теми учням було оголошено про створення проекту на тему «Cities of
Ukraine. Sightseeing» («Міста України. Огляд визначних пам’яток») та можливість
самостійно обрати будь-яке місто України. Таким чином, індивідуальна робота
розпочалася ще на перших етапах створення проекту. Перед учнями поставили
вимоги до змісту презентацій, а саме: загальні відомості про обране місто,
деякі факти з історії, фото та опис визначних місць. Урок пройшов дуже цікаво,
кожен з учнів мав змогу висловити власну думку та поділитися враженнями, адже
дехто вже відвідав ці міста та їх визначні місця.
Основними характеристиками
вказаних інноваційних педагогічних технологій у викладанні іноземної мови є:
інтерактивність, креативність, інформативність та розвиток вміння критичного
мислення.
Таким чином, можна зробити
висновок, що використання інноваційних педагогічних технологій сприяє зміні
моделі поведінки між учителем та учнями, допомагає розвивати навики мислення,
здібності та можливості учнів, дозволяє застосовувати ці ж технології у
повсякденному житті.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
§
Дичківська І.М.
Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник / І.М. Дичківська. –
К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
§
Мазоха
Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Центр начальної
літератури, 2005. – 232с. .
§
Полікарпова Ю.О.
Інноваційні педагогічні технології у викладанні іноземних мов студентам
магістратури. – Електронний ресурс. – Режим доступу:http://www.academia.edu/1613464/_
§
Сисоєва С.О.
Творчий розвиток особистості в процесі неперервної професійної освіти / С.О.
Сисоєва // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Зб. нак. пр.// За
ред. І.А. Зязюна та Н.Г. Ничкало. – у 2 ч. – Ч.1. – К., 2001. – С. 45-53.
§
|