Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
Каталог файлів
Батьківські збори
|
[ Викачати з сервера (43.5 Kb)
]
| 17.04.2014, 23:34 |
| Батьківські збори
Тема. Школа у житті наших дітей.
Особливості організації навчального про¬цесу підлітків.
Мета: 1. Розповісти батькам про ставлення школярів-підлітків до навчання, формування у них схильностей та інтересів у навчанні, визна¬чення ними улюблених дисциплін.
2. Обговорити з батьками прояви у підлітків факторів, що заважають правильній органі¬зації виконання домашніх завдань.
З.Визначити роль батьків у прищепленні під¬літкам зацікавленості до навчання й самоос¬віти.
Коментар: готуючись до проведення батьківських зборів, учитель заздалегідь проводить анкетування і тестування учнів.
Анкета для учнів «Моє навчання»
Учні підкреслюють потрібні варіанти відповідей, допи¬сують речення.
1. Навчатися в школі мені:
1) цікаво;
2) нецікаво;
3) не знаю.
2. Найулюбленіші мої предмети .
3.Виконуючи самостійну роботу, я:
1) одразу ж беруся до справи, працюю завжди швидко;
2) спочатку намагаюсь зрозуміти завдання, ретельно все обмірковую, але потім дію без вагань, швидко;
3) дуже довго думаю, не можу почати виконання за¬вдання, почуваю себе невпевнено;
4) завжди хвилююсь, почуваю себе неспокійно, тому, що 4 .
4. Найчастіше я:
1) не розумію мети роботи;
2) не розумію завдання;
3) не знаю, як його виконати;
4) не вмію контролювати хід своєї роботи;
5) не знаю, як перевірити результати;
6) не вмію правильно розподілити час.
5. Я дуже ціную допомогу вчителя, товаришів.
1) Так.
2) Ні.
6. Якщо б я був учителем, то таким учням, як я, я б д міг у наступному:
Хід зборів
Бесіда.
Байдужість до навчання — проблема дитини чи дорослих?
Кожна дитина у будь-якому віці допитлива і розумна посвоєму. В юності ж розумова активність набуває дещо дуже характерних рис.
Одна з особливостей пізнавальної сфери підлітків — те¬оретичність їхньої розумової діяльності. У цьому віці вияв¬ляється живий інтерес вже не тільки і не стільки до самих фактів, скільки до їх аналізу, обговоренню і розміркову¬ванню над ними. Підлітка часто цікавлять дуже абстрактні запитання: «Що таке випадковість? Що знаходиться поза Всесвітом?».
Уже набагато менше уваги привертають наочний на¬вчальний матеріал, самі по собі конкретні факти, повідом¬лені вчителем або навчальною книгою. Навіть демонстрація ефектних дослідів не справляє на підлітків такого вражен¬ня, яке вона справляє на трохи молодших учнів. У цьому віці цікаво узагальнювати факти, шукати теорії, що пояс¬нюють той чи інший фізичний або хімічний ефект. Хочеть¬ся слухати про це, сперечатись, розмірковувати.
Психологи досліджували розвиток допитливості у шко¬лярів. Вони дійшли висновку, що існує доволі поширене явище: байдужість школярів до навчальних дисциплін. Байдужість — одне з уособлень того сумного явища, назва якому формалізм знання. Учень втрачає сенс найважливі¬ших понять матеріалу, який вивчає, і навіть не намагаєть¬ся подолати перепону. Він слухає пояснення вчителя, читає підручник, художні твори, рекомендовані програмою, але не вникає, та й не намагається вникнути у незрозуміле.
Ліниві і недопитливі... а хто винен у цьому? Учні? Або всі ми: родина, школа? Будьмо відверті: і все добре, і все погане, що є в дітях, — результат впливу дорослих. Будь-який недолік у роботі школярів — так чи інакше є відобра¬женням наших промахів.
Основна книга, з якою працює школяр усі роки навчан¬ня, — підручник. Як же складаються відносини між шко¬лярем і підручником? Матеріал книги може бути далеким від інтересів учня. Підручник може бути нецікавим і тому, що для одних школярів він занадто складний, а для ін¬ших — занадто простий. До того ж підлітки часто не озбро¬єні навичками самостійно працювати з книгою, а механічне заучування викликає у них лише втому та нудьгу. Окрім цих особистих причин відчуження дитини від підручника, є одна спільна: позиція школяра по відношенню до навчан¬ня. Дійсно, яку задачу ставимо ми, дорослі, перед школя¬рем, коли він береться до навчання? Дуже просту: вивчи та дай відповідь. Вивчи, тобто запам'ятай і перекажи. А пере¬казати треба, за думкою деяких дорослих, якомога ближче до тексту. Чим ближче — тим краще. А між тим саме до¬слівний переказ зазвичай свідчить про нерозуміння тексту і про те, що дитина не ставила перед собою завдання зрозу¬міти інформацію, яку вивчила.
Помилкова формула «вивчи — дай відповідь»
У чому ж полягають слабкі сторони задачі «вивчи і дай відповідь»? Перш за все, в тому, що учень стає пасивним виконувачем, а не активним творцем своїх знань. Пасивний розумовий труд набагато менш ефективний, ніж активний, творчий. До того ж він менш привабливий, більш важкий і зовсім не викликає позитивних емоцій.
Саме тому знання, здобуті у такий спосіб, і залишаються формальними, не вбудовуються в духовний світ зростаючої людини, не стають джерелом розумового і морального роз¬витку.
Як викликати у підлітка зацікавленість до навчання
У юнацькому віці яскраво виявляються індивідуальні відмінності в інтересах та схильностях. Помітно виділя¬ються дві групи юнаків та дівчат. Якщо одні не відчувають особливої схильності до окремих предметів і навчаються по всіх дисциплінах приблизно однаково, то в інших чітко визначені інтереси, про них вже відомо і вчителям, і одно¬класникам, що ці учні сумлінно навчаються і люблять одні предмети і зовсім байдужі до інших.
ІЦо викликає зацікавленість до тих чи інших предме¬тів? Причин багато, але найбільш поширені наступні:
— цікаве викладання предмета;
— інтерес до самої науки;
— престижність даної сфери знань;
— практична значимість предмета, пов'язана з життє¬вими планами;
— успіхи в навчанні з цього предмета;
— захопливість самого процесу отримання знань, що вимагає розумової і практичної активності.
Відкинувши пасивний метод навчання, батьки мають ви¬кликати у дитини прагнення самостійно здобувати знання. Не запам'ятовувати, а перед усім аналізувати, осмислюва¬ти, розуміти матеріал, виявляти особисту розумову актив¬ність у засвоєнні навчального матеріалу — ось до чого слід привчати підлітків. Тоді і запам'ятовування стане більш легким і ґрунтовним. Треба навчити дитину не запам'ятову¬вати все підряд, а вилучати головне, встановлювати в тексті смислові зв'язки і відношення, співвідносити нові знання з тими, що були засвоєні раніше, при цьому контролювати себе, самостійно ставити запитання до тексту, і ще багато чого іншого.
Треба навчити підлітка зупиняти увагу на тому, чого він не знає або не розуміє. Іноді школярі не розуміють не лише окремих слів або висловлювань: вони, читаючи підручник, зустрічають і незрозумілі думки. Чи звертають вони ува¬гу на ці думки? Чи намагаються їх «розшифрувати»? Чи завжди встановлюють для себе такий факт: в тексті є не¬зрозуміла думка?
Часто дорослі не переймаються проблемою нерозуміння їхніми дітьми нового матеріалу. Ми не лише не виховуємо
а дітях прагнення знайти відповідь, подолати бар'єр цьо¬го нерозуміння, але іноді навіть перешкоджаємо. Зазвичай її родинах, і в школі складається неправильне ставлення до того, що учень не розуміє чогось: це вважається йому за провину, може викликати докір, осудження або навіть глузування.
Як слід чинити у цьому випадку? Ставлення дорослих до підлітка має бути доброзичливим, уважним, заохочувальним. Бо інакше дитина, зіткнувшись з глухою стіною байдужості, втратить бажання пізнати цей світ, відкрити для себе його таємниці. Батьки мають дати зрозуміти шко¬ляреві, що дійти суті незрозумілого — важлива і необхідна справа. Це розуміння — перша сходинка активної обробки нових знань. Подивитись у вічі своєму незнанню або неро¬зумінню — це перший поштовх до того, щоб забажати діз¬натись і зрозуміти. Саме дізнатись і зрозуміти, а не просто вивчити.
Навчаємо підлітка навчатись
Що таке навчати навчатися самостійно? Це, по суті, постаратись допомогти дитині знайти власний, індивіду¬альний стиль роботи, що дозволив би якомога повніше розкрити юну особистість. Підлітків слід навчати тому, як опанувати новий матеріал підручника, законспектувати статтю, записати лекцію, їм треба дати навички самостій¬ного пошуку потрібної інформації, пояснити, як користува¬тись довідковими матеріалами, каталогами та ін.
Якість роботи залежить і від уміння правильно організо¬вувати її. Отже, будемо навчати дітей планувати свої спра¬ви, вибирати найбільш підходящих для занять режим дня, цінувати час, розумно розподіляти його.
Мета навчання, у тому числі і домашнього, не просто оволодіння знаннями, але й розвиток самостійності мислен¬ня, виховання здібностей, формування багатого духовного світу, морально здорової особистості.
Підсумки зборів.
Причини низької зацікавленості підлітків до навчання, головною мірою, пов'язані із тим, що способи викладанню і способи засвоєння матеріалу відстають від зростаючих інтелектуальних потреб і можливостей учнів. Не люблять вони механічного заучування. А у повсякденній навчальній діяльності зберігаються два основні способи роботи: пояс¬нення вчителя і самостійні заняття з підручником. Звідси й набридлива одноманітність. Не відчуваючи задоволення, радості від навчання, не вміючи самостійно, вільно кори¬стуватись різними засобами навчальної роботи, багато хто зі школярів починає обтяжуватись навчанням.
Ось чому так важливо підлітку навчатися самостійно здобувати знання і вміти їх обробляти, обирати потрібні ві¬домості, добре запам'ятовувати їх, пов'язувати з іншими, бути на рівні сучасних досягнень науки. Тільки так може з'явитися справжній інтерес до пізнання, тільки у цьому випадку він буде стійким, таким, що спонукає діяти. І як¬що ми, батьки, нині допоможемо юній людині розвинути потребу в знаннях, уміння набувати їх, то ці важливі якості залишаться з нею і після закінчення школи.
|
|
Категорія: Робота з батьками | Додав: Tanya
|
| Переглядів: 428 | Завантажень: 11
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|